Пінськ, також Пинськ (біл. Пінск, рос. Пинск) - місто у Берестейській області на півдні Білорусі, центр Пінського району. Місто розташоване в місці, де річка Піна впадає у Прип'ять. Населення приблизно 131 000 чоловік.
Вважається, що Пінськ походить від назви річки Піна, на якій побудоване місто (у місці її злиття з Прип'яттю). Назва самої річки - спірне питання, за однією версією називати річку Піна стали від піни яка нею плавала. Згідно з іншою версією - від лат. Пінус — сосна, оскільки сосни росли на узбережжі річки.
У складі Турово-Пінського князівства. XI, XII, XIII століття
* 1097: 5 листопада, перша літописна згадка про Пінськ (Пінеск) у «Повісті минулих літ».
Лещанський монастир, Н. Орда
* 1174: столиця самостійного Пінського князівства.
* 1183: літописи згадують князів пінських - Ярослава (1183) і Ярополка (1190). На той час місто знаходилось в центрі Турово-Пінського князівства, мало торгові зв'язки з Волинню, Середнім Піддніпров'ям і Північним Причорномор'ям.[1]
* 1263: письмова згадка про православний храм при монастирі у передмісті Леща - майбутнім релігійним і освітнім центром Пінщини.
У складі Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. XIV, XV, XVI століття
* 1320: князь Гедимін приєднує Пінське князівство до Великого князівства Литовського.
* 1396: загальноприйнята дата заснування в Пінську костьолу францисканців.
* 1471: у місті керує князівна Марія - вдова Семена Олельковича, який вів свій рід від Гедиміна. Велика кількість гармат дозволяють посилатись на першу письмову згадку сіл Пінщини.
* 1521: великий князь Великого князівства Литовського Сигізмунд I Старий передав Пінськ своїй жінці королеві Боні. На Поліссі вона відома тим, що активно почала проводити перші аграрні реформи.
* 1527: перед стінами пінського замку затриманий похід загону татарів, які зруйнували південно-східну частину Пінщини. Це був останній набіг татарів.
Пінськ у 1863 році
* 1566: друге за значимістю місто Брестського воєводства. Згадується як Пінський повіт.
У складі Речі Посполитої. XVII, XVIII століття
* 1569: утворення Речі Посполитої. Пінськ стає столицею Брестського князівства.
* 1581: 12 січня отримав Маґдебурзьке право і герб, в якого «щит загострений вниз і пощерблений з боків, у червоному полі золотий лук, сталевий наконечник стріли націлений вправо».
* 1630—1675: будівництво цегляного єзуїтського колегіуму.
* 1648: на Запоріжжі почалося повстання Хмельницького, яке набуло характер релігійної війни супроти уніатської церкви, що утискала православну. Повстання докотилося і до Пінська, але його учасники разом з козаками були розбиті військами Януша Радзивілла.
* 1655: під час війни Московії з Річчю Посполитою (1654—1667) воєвода Ф. Валконський 25 вересня захопис Пінськ, розграбув його і спалив.
* 1659: у селі Городищі, неподалік від Пінська, заснований кляштор бенедиктів, який проіснував до 1855 року.
* 1705: за кошти князя Михайла Вишневецького і його жінки Катерини заснований кляштор бернардинців. Існував у Пінську до 1832 року.
* 1706: шведський король Карл XII зайняв Пінськ, пограбував і спалив місто. Зруйнованим був і бастіонний замок у передмісті Пінська Кароліні, який був створений для маршалка Великого князівства Литовського, а пізніше відійшов до князів Вишневецьких.
Колегіум єзуїтів (1930)
* 1710: у Пінську, Парахонську, Плещицях, Морозовичах, Лопатині, Колбах побував Татищев Василь Микитович — автор п'ятитомової «Історії Російської», науковець, дипломат, мандрівник, державний діяч XVIII століття. У цьому ж році на Пінщині за указом Петра І він організував виробництво 30 гармат і 7 кораблів.
* 1782: на північно-східній Україні пінського передмістя Каролін побудований кам'яний костьол, відомий зараз як костьол Карла Барамея.
* 1784: у Пінську побував король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, який був присутній на церемонії закладення першого каменя Палацу Бутримовича.
У складі Російської імперії. XIX століття
* 23 січня 1793: після другого поділу Речі Посполитої місто увійшло в склад Російської імперії.
* 1812: війна 1812 году на Пінщині. Загін полковника Жавахава розбив у Пінську загін французів і як трофеї взяв гармати.
* 1831: біля села Невель царські війська розбили пінських повстанців під керівництвом Цітуса Пусловського.
* 1837: у селі Поріччя (Паречча) почала діяти суконна фабрика Скірмунта.
Руїни замку в передмісті Коралін. Н. Орда
* 1858: поруч з Лящинським монастирем закладений Пінський міський парк.
* 1860: у селі Поріччя запрацював цукровий завод Скірмунта.
* 1863: повстанський загін Ромуальда Травґутта 12 і 13 липня зазнали тяжких втрат під Пінськом.
* 1865: подружжя Фляросів побудували в Пінську лікарню.
* 1884: у грудні почався рух потягів по залізнодорожній гілці Пінськ - Лунинець.
* 1885: у Пінську почав діяти судноремонтний і механічний завод.
* 1892: австро-угорським капіталістом Гальпериним була побудована сірникова фабрика «Прогрес — Вулкан».
* на поч. ХХ ст. було: 5 лікарень, 3 аптеки, 3 церкви, чоловічий монастир, 2 костьоли, 2 синагоги, поштово-телеграфна контора, тюремний замок, 22 фабрики і заводи з 1100 робітниками. Станція Поліської залізниці, судноходства по Припяті. Окрім вантажної пристані, була пароплавна пасажирська з лініями Пінськ - Київ, Пінськ — Любяшав, Пінськ — Телехани. У місті працювали Азово-Донський комерційний банк, ресторація, театр, реальне училище, жіноча гімназія, 6 приходських шкіл, 2 початкових училищ, 2 приватні гімназії, 3 приватні початкові навчальні заклади, чоловіче духовне училище, книгарні, магазини і різні адміністративні установи.
* 1904: березень, у Пінську з'явилася телефонна мережа.
* 1910: послугами телефонної станції користувались 196 абонентів.
* 1910—1916: у Пінську, згідно зі збірником «Попередній список періодичних видань Росії 1901-1916 рр.» видавалися «Пінський листок», «Пінський голос», «Телеграми», «Об'єднання».
* 1911: листопад, у місті почалися перші сеанси кіно.
Ринкова площа, 1930-ті
* 1912—1914: у Пінську жив і працював народний поет Білорусі Якуб Колас.
* 1915: 15 вересня під час Першої світової війни Пінськ був окупований німецькими військами.
* 1918: у складі Української Народної Республіки, частина Дреговицької землі (центр - Мозир), на Пінськ також претендувала Білоруська Народна Республіка.
У складі Польської Республіки (1921—1939)
* 1921: після Ризького мирного договору територія Західної Білорусі, у тому числі й Пінськ, відійшла до Польщі. Пінськ став центром повіту Поліського воєводства.
* 1921: 7 вересня, виникла велика пожежа. Вогнем була знищена практично вся центральна частина міста.
* 1924: заснований Пінський краєзнавчий музей. Відкритий в 1926 році.
* 1936: у Пінську відкривається велика сільськогосподарська виставка у міському парку «Лящі». Напередодні виставки видано «Informator m. Pinska», який є своєрідним довідником по місту 1936 року.
* 1939: 20 вересня, частини Червоної Армії за угодою з гітлерівською Німеччиною увійшли в місто. Пінськ долучили до БРСР. З 4 грудня місто - центр Пінської області. Протягом жовтня під владою комуністів проводяться розстріли, ліквідація поляків та польської культури. Більш ніж 500 поляків і білорусів розстріляні чи вивезені в Катинь. Василь Корж i його поплічники з НКВС взяли участь у вбивствах людей.
Історія Пінська з 1939 року
Центральна площа і колегіум єзуїтів
* 1941: 4 липня, під час Другої світової війни в Пінськ увійшли німецькі війська
* 1944: 14 липня, Пінськ заняли радянські війська.
* 1946: 10 серпня, почався рух по першому міському автобусному маршруті.
* 1953: у Пінську встановлені перші чотири телефони-автомати.
* 1954: 1 серпня, ліквідована Пінська область.
* 1956: комуністичною владою був знищений видатний пам'ятник архітектури бароко - Костьол Св. Станіслава, ринкова площа з торговими рядами, а також ренесансова жидівська Велика синагога.
* 1960: почалося будівництво автотраси Пінськ — Столін.
* 1965: у Пінську почалося будівництво комбіната верхнього трикотажу, відомого тепер як ТОВ «Полісся».
* 1966: почалося будівництво мікрорайону між вулицями Першотравнева і Центральна.
* 1972: у Пінську закладені перший багатоквартирний дев'ятиповерховий житловий будинок.
* 1974: 30 грудня, у місті почалося будівництво заводу «Кузлітмаш».
Центральна міська бібліотека
* 1981: 14 лютого, у Пінську відкрився новий кінотеатр «Перемога».
* 1983: 14 серпня, у місті відбулося відкриття спортивно-технічного комплексу по вул. Ракасовського.
* 1984: 17 березня, заселений перший житловий будинок в мікрорайоні «Північ-1» (Луги).
* 1986: 22 січня, введений в експлуатацію Пінський завод засобів малої механізації та металоконструкції Об'єднання «Поліссяводбуд» Міністерства меліорації і сільського господарства СРСР (нині ЗАТ «ЗСММ»).
* 1987: 17 січня, у Пінську відкрився будинок нового автовокзала.
* 1987: 5 квітня, до нового Пінського порту причалило перше судно.
* 1989: 7 листопада, у Пінську відкрився новий будинок Центральної бібліотеки.
* 1992: 15 серпня, вийшла перша телепрограма пінського телеканалу «Варяг».
* 2007: під час реконструкції центральної площі міста були виявлені поховання, датовані приблизно XVII століттям.
Географія
Пінськ знаходиться в зоні континентального клімату. Через вплив морських повітряних мас для міста характерна м'яка зима і помірно тепле літо. Циклони переміщаються з Атлантичного океану із заходу на схід. Середня температура січня складає -4,5 °C, липня 18,5 °C. Річна кількість опадів — біля 630 мм. Кількість днів з температурою вищою за нуль складає 253. У середньому спостерігається 165 днів з опадами.
Місто розміщене у гирлі ріки Піни, яка впадає в Прип'ять і відділяє місто від прилеглих боліт. У давнину болоти були єдиним природним захистом від загарбників. Раніше Піна і Струмень (назване полішуками верхня течія Прип'яті), зливалися навпроти старого замку. Русло ріки в межах міста урізане, ширина складає 35-55 метрів.
Згідно з даними перепису 1999 року в Пінську проживає більше 85% білорусів, біля 9% росіянів, 3,5% українців, 1% поляків, 0,15 жидів.
Освіта
Поліський державний університет
У Пінську функціонують 35 дитячих дошкільних установ. Діють 3 позашкільні установи: Міський екологічний центр молоді, Центр технічної і художньої творчості молоді, Центр дитячого і юнацького туризму.
У місті працюють 14 загальноосвітніх шкіл і 3 гімназії, окрім того 2 музичні школи, дитяча хореографічна школа, школа образотворчого мистецтва. У сфері середньої спеціальної освіти представлені сім середніх спеціальних наукових закладів. У сфері вищої освіти - Поліський державний університет.
Середня спеціальна освіта
* Пінський державний індустріально-педагогічний коледж
* Пінський державний педагогічний коледж імені О.С. Пушкіна
* Пінський державний гідромеліоративний коледж імені О.Я. Клещава
* Пінський державний медичний коледж
* Пінське училище мистецтв
* Пінський сільськогосподарський коледж
Медицина
У Пінську розміщена низка спеціалізованих установ охорони здоров'я. У місті діє УЗ «Пінська центральна поліклініка» (1 філія), УЗ «Пінська центральна лікарня» (1 філія), УЗ «Дитяча лікарня» (1 філія), УЗ «Міжрайонний пологовий будинок» (2 філії), УЗ «Стоматологічна поліклініка» (1 філія).
У місті представлені філіями: «Міжрайонний шкірно-венерологічний диспансер», «Міжрайонний психоневрологічний диспансер», «Міжрайонний протитуберкульозний диспансер», «Міжрайонний наркологічний диспансер», «Станція переливання крові», «Спеціалізований будинок дитини», «Станція швидкої медичної допомоги».
Міська лікарня в Пінську - одна з найстарших в Білорусі: в 2007 році вона відзначила своє 175-річчя.
Здійснює державний санітарний нагляд за забезпеченням санітарно-епідемічного благополуччя населення ДУ «Пінський зональний центр гігієни та епідеміології».
Культура
Поліський драматичний театр
У Пінську функціонують міський Дім культури, Палац культури «Трикотажник», Дім культури ЗАТ «Пінськдрев», державний Музей Білоруського Полісся, міський парк культури і відпочинку, Поліський драматичний театр, міська кіновідеомережа (кінотеатр «Перемога», відеотека), кіновідеопрокат, міська концертна зала. У місті працюють театр-студія «Діоген» і народний молодіжний театр «Візаві».
Діє централізована бібліотечна система, у яку входять: центральна бібліотека для дорослих, дитяча бібліотека і сім філій з загальним книжковим фондом у 600 тисяч примірників. У 1986 році побудована дитяча бібліотека, у фондах якої більше 100 тисяч книг.
У місті налічується більше 100 колективів художньої самодіяльності: хорові, хореографічні, театральні, інструментальні, вокальні, естрадно-циркові. 34 колективи мають звання «народних» і «взірцевих». Діє 5 навчальних закладів, в яких вчится понад 1,5 тисячі люду, дитячі музичні школи №1, №2, дитяча хореографічна школа, дитяча школа образотворчого мистецтва.
Раз у два-три роки наприкінці весни - початку літа в Пінську проходить Міжнародний фест фольклору «Поліський хоровод». У останній місяць зими в Пінську традиційно проходять творчі зустрічі під загальною назвою «Лютневі музичні вечори». Раз на два роки у квітні проходить традиційне свято гітарної музики «Королівська фієста». Також раз на два роки в травні проходить музичне свято «Віват, баян!». Влітку чи на початку весни на околицях Пінська проходить міжнародний мотофест «Пінськ».
На початку XVII ст. у Пінську починає формуватись центр міста. Основу внутрішнього планування міста становили вулиці. Джерелами для їхніх назв ставали власні імені князів та міщан, географічні назви, природні умови місцевості, ремісничі заняття частини міщан, національна приналежність жителів. Ще з XVI ст. відомі окремі пінські вулиці: Велика Спаська, Замкова та ін.. Вулиці мостили деревом, що було дуже важливо в умовах великої заболоченості міста. Бруківка на центральних вулицях Пінська з'явилася наприкінці XIX ст. У місті збереглася частина її стародавньої радіально-півколової плановки.
Втрачена спадщина
* Каплиця Св. Георгія (поч. XX ст.)
* Костьол Матері Божої Скорботної(1820)
* Костьол Найсв. Діви Марії (1635)
* Костьол Св. Домініка (1787)
* Кляштор бернардинців (XVIII ст.)
* Кляштор кармелітів (1734)
* Монастир Св. Богоявлення (1596)
* Синагога Велика (1506)
* Церква Св. Федіра (XII ст.)
* Церква Св. Миколая (1823)
uk.wikipedia.org
|
