Мы знаходзімся на грані смерці
Вітаюць
Вас украінцы Палесся і жыхары Палесся (Піншчына, Беларусь). Звяртаемся
да Вас нажаль не на роднай мове (украінскай), бо такія склаліся умовы,
што усю украінскую культуру з якой звязанае Палессе вынішчыў сённешні
рэжым. Мы знаходзімся на грані смерці.
Мы просім Вас падтрымаць нас, бо аснаўною мэтаю па статуту нашаму з`яўляецца:
об`єднання
українців, які проживають не у Вітчизні і всіх, хто хоче оберігати свою
місцеву культуру, яка пов`язана з українською.
Координація
їх діяльності ради збереження української присутності в світі, єднання
в єдине співтовариство всіх українців, підвищення авторитету
української нації на міжнародному рівні.
Нам патрэбна Вашая падтрымка для развіцця нашай Вялікай Культуры!
Ці згодны Вы супрацоўнічаць - падтрымліваць нас?! Мы просім даць Ваш адказ як мага хучэй!
Чакаем! Ад вашага адказа залежыць вельмі шмат!
Дорогі друзі, брати !
Історично
так склалося, що столиця Полесся – Пінськ має дуже тісні зв`язки з
культурою, історією України, яка в певні моменти просто, – одна. У
Пінське проживає близько 11% вихідців з України, які відносять себе до
українців і мають право на захист і развітєє своєї культури, як
національної так і регіональної (поліською).
В кінці 1980-х на початку 1990-х в Поліському краю діяла організація за автономію Полісся яку возгловлял Микола Шелеговіч. Організація займалася развітєєм регіональної, місцевої культури і її діяльність досягала значемих успіхів, але після 1995 року діяльність була зупинена...
29 жовтня 2008 року була створена в Пінське ініціативна група "Збудінне".
Основою завданням "Збудіння" є – розвиток поліської культури, традицій
і підтримка культури України в нашому регіоні. Незабаром пройдет схід
членів "Збудіння", де буде розроблений план дій, статут.
Ми повинні підтримувати свою культуру, ми маємо на це право як це роблять євреї в Пінське і поляки, які навіть і не мають такого тісного відношення до Пінську,
як це пов`язано з історією України. Для доказу хватіт лише того, що б
узяти історію Пінська за останніх 100 років. Жителі Пінська разом з
генералом УНР Семеном Петлюрой в 1919 році звільняли Пінськ від
більшовиків і тоді Пінськ знаходився у складі Української Народної
Республіки.
Під
час Другої Світової війни пінчуку пішли у народне сопротевленіє
Українську армію (УПА) і соржалісь за свою землю до середини 1950-х
років, що лише коштує їх перший бій в селі Невель (1946 рік). Вони
змогли на декілька діб зайняти село і зміцнитися в нім, що б мужнє
прийняти бій з військами НКВД. Багато історичних фактів, але і не лише культурні зв`язки у нас, але і географічні, економічні.
Сподіваюся,
що ми є свідками початку нового періоду в історії відносно тісних
взаємин. Ми маємо бути разом і розвивати наші цінності.
***Апублікавана на сайтах: "Нацыянальны Альянс" і УНА-УНСО
|