14 ліпеня 1944 года сталіца Палесся пачала новае жыццё - на рэштках
мінулага і руінаў буднкаў. 28-ая і 61-ая армія, а таксама Дняпроўская
ваенная флатылія вызвалілі Пінск.
7 лістапада 1917 года ІІІ Універсалам Цэнтральная Рада абвясціла
стварэнне Украінскай Народнай Рэспублікі. Згодна з Універслам сталіца
Палесся – Пінск уваходзіць у склад УНР. 25 сакавіка 1918 года ў ІІІ
Устаноўчай Грамаце Рада БНР абвяшчала незалежнасць Беларускай Народнай
Рэспублікі. Згодна з Граматай Пінск уваходзіць у склад БНР.
Населена українцями історична Берестейщина, яку 1939 року приєднано
до Білоруської РСР, була одним з теренів активної діяльності ОУН і УПА. Проте
ця діяльність і досі лишається малодослідженою. Певніш матеріали до теми
містить публікована тут стаття І.Валахановича, написана на основі документів
неприступного загалу дослідників архіву КДБ Республіки Білорусь. Статтю передруковуємо
в перекладі з російської з мінського часопису "Архіви і справаводства" (1999,
№ 1). Автор її - співробітник архіву згаданої установи. Звертаємо на це увагу
з огляду на вживану ним стару радянсько-чекістську термінологію, яку збережено
і в перекладі.
Гэта была паэзія Міколы Шэляговіча, напісаная „белым вершам“, з
прадмоваю да яе Івана Шамякіна („у асобе Міколы Шэляговіча мне бачыцца
добры беларускі паэт, які і стаў то паэтам дзякуючы сваёй роднай
гаворцы“). Надрукаваная яна была падвалам, і не менш сімвалічна, што
побач на развароце другім падвалам, з прадмоваю Міхася Стральцова, былі
апублікаваныя вершы будучага лідэра новай беларускай літаратуры Адама
Глобуса, якія пазней увайшлі ў кнігу „Парк“. Затое зверху на абедзвюх
старонках друкаваліся вершы Людмілы Пятруль і Яўгеніі Мальчэўскай.
Наколькі ж неўміручае ўменне беларускіх рэдактараў тапіць самых
перспектыўных творцаў!
УВКР – спілка громадських (неурядових) організацій, які добровільно
об’єднують громадян для задоволення й захисту їхніх
національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних,
економічних, вікових та інших спільних інтересів.
Вітаюць Вас украінцы Палесся і жыхары
Палесся (Піншчына, Беларусь). Звяртаемся да Вас нажаль не на роднай
мове (украінскай), бо такія склаліся умовы, што усю украінскую культуру
з якой звязанае Палессе вынішчыў сённешні рэжым. Мы знаходзімся на грані смерці.
Українська
Православна Церква у підпорядкуванні Московського Патріархату є другою
за кількістю вірян православною церквою на Землі – вона налічує
дванадцять тисяч парафій.
Організований
націоналістичний рух впродовж всієї історії боротьби за Українську
Самостійну Соборну Державу постійно протидіє поширенню брехливої
пропаганди, спрямованої проти його виразників. У минулому столітті
можна віднайти тисячі прикладів, коли і польська, і німецька, і,
особливо, совєтська окупаційні ідеологічні машини методично очорнювали
імена Коновальця, Бандери, Шухевича, відомих і невідомих борців за волю
України. Але і новітні часи принесли нові виклики: сучасна
антиукраїнська колона намагається у витончений спосіб нав'язати
суспільству викривлене розуміння організованого націоналістичного руху,
сформувати фальшиві стереотипи. Інформаційна війна проти українських
націоналістів уже в незалежній державі набрала такого розмаху, що її
вплив ми починаємо відчувати і в колисці національного відродження – на
Тернопільщині.
Пригадую, якось мене
запросили на зустріч з теле– і радіожурналістами для проведення презентації
деяких нових українських видань.
На жаль, ця цікава для
мене зустріч з колегами, яку організувала Кримська організація Конгресу
Українських Націоналістів, не відбулася через хуліганський шабаш, який
влаштували молодики з документами депутатів Верховної Ради АРК. Як відбувався
напад на організаторів зустрічі з журналістами, бачила вся Україна по
телебаченню.
Молодики, які виявилися
місцевими депутатами, та їхні приспішники, безкарно побили міліціонерів,
обзиваючи Президента й інших українських громадян фашистами.
Коли ініційована українським адвокатом з Торонто Володимиром-Юрієм
Данилівим Міжнародна комісія юристів розпочала 1988 року розгляд справи
щодо визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу,
то, з огляду навідмову уряду СРСР надати необхідні документи, вона
змушена була для визначення втрат населення звернутися до матеріалів
переписів, що відбувалися у Радянському Союзі в 1926 і 1939 роках.
Картина навіть відкритих більшовиками статистичних матеріалів виявилася
вражаючою: за вказаний період населення СРСР збільшилося на 16
відсотків, РРФСР – на 28, БРСР – на 11,2, а в УРСР за цей період
кількість жителів зменшилася на 9,9 відсотка.
Організований
націоналістичний рух впродовж всієї історії боротьби за Українську
Самостійну Соборну Державу постійно протидіє поширенню брехливої
пропаганди, спрямованої проти його виразників. У минулому столітті
можна віднайти тисячі прикладів, коли і польська, і німецька, і,
особливо, совєтська окупаційні ідеологічні машини методично очорнювали
імена Коновальця, Бандери, Шухевича, відомих і невідомих борців за волю
України. Але і новітні часи принесли нові виклики: сучасна
антиукраїнська колона намагається у витончений спосіб нав'язати
суспільству викривлене розуміння організованого націоналістичного руху,
сформувати фальшиві стереотипи. Інформаційна війна проти українських
націоналістів уже в незалежній державі набрала такого розмаху, що її
вплив ми починаємо відчувати і в колисці національного відродження – на
Тернопільщині.